- пригвинчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до пригвинтити. || пригви́нчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пригвинчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
пришрібований — Пришрібований: пригвинчений [17] … Толковый украинский словарь